КАРБОПЛАТИН МЕДАК

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: медак ГмбХ, Німеччина

Міжнародна непатентована назва: Carboplatin

АТ код: L01XA02

Форма випуску: Концентрат для приготування розчину для інфузій, 10 мг/мл по 5 мл, або по 15 мл, або по 45 мл, або по 60 мл, або по 100 мл у флаконах № 1

Діючі речовини: 1 мл концентрату містить карбоплатину в перерахуванні на 100 % речовину - 10 мг

Допоміжні речовини: натрію гідроксид або кислота лимонна, моногідрат, вода для ін’єкцій

Фармакотерапевтична група: Препарати, які застосовуються для лікування онкологічних захворювань

Показання: Епітеліальний рак яєчників і дрібноклітинний рак легенів у вигляді монотерапії або в комбінації з іншими антинеопластичними засобами.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 2 роки.

Номер реєстраційного посвідчення: UA/10829/01/01

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

КАРБОПЛАТИН МЕДАК

(CARBOPLATIN MEDAC)

 

Склад:

діюча речовина: carboplatin;

1 мл концентрату містить карбоплатину в перерахуванні на 100 % речовину - 10 мг;

допоміжні речовини: натрію гідроксид або кислота лимонна, моногідрат,  вода для  ін’єкцій.

 

Лікарська форма. Концентрат для розчину для інфузій.

 

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Сполуки платини.

Код АТС L01X A02.

 

Клінічні характеристики.

Показання. Епітеліальний рак яєчників і дрібноклітинний рак легенів у вигляді монотерапії або в комбінації з іншими антинеопластичними засобами.

 

Протипоказання.

• Гіперчутливість до компонентів препарату або до інших сполук платини.
• Тяжка мієлосупресія.
• Недавня значна крововтрата.
• Порушення функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації < 30 мл/хв).
• Порушення слуху.
• Вагітність і період годування груддю.
• Дитячий вік.

 

Спосіб застосування та дози.

Дорослим пацієнтам, які раніше не лікувалися, за умови нормальної функції нирок карбоплатин вводять у дозі 400 мг/м2 поверхні тіла шляхом коротких внутрішньовенних інфузій (тривалістю 15-60 хв). Курси терапії можуть повторюватися з інтервалами         4 тижні. Пацієнтам, що належать до групи ризику (яким раніше призначали препарати з активною мієлосупресивною дією і/або променеву терапію, а також хворим із загальним поганим станом здоров’я) карбоплатин призначають у початковій дозі 300-320 мг/м2 поверхні тіла. За наявності у пацієнтів порушень функції нирок дози карбоплатину необхідно зменшувати відповідно до швидкості клубочкової фільтрації. Відповідні рекомендації наведені в таблиці.

                                                                                                                                    Таблиця

Дози також можуть бути розраховані за допомогою формули Кальверта, виходячи з швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) хворого і бажаної площі під фармакокінетичною кривою „концентрація-час” (AUC). Необхідно звернути увагу на те, що дози за формулою Кальверта розраховуються у міліграмах, а не в мг/м2.

 

 

Доза (мг) = бажана ППК (мг/мл × хв) × [ШКФ (мл/хв) + 25]

 

При лікуванні пацієнтів літнього віку (старше 60 років) дози карбоплатину повинні коригуватися залежно від їхнього загального стану здоров’я.

Інструкції персоналу.

Перед введенням препарат розводять 5% розчином глюкози чи 0,9% розчином натрію хлориду до концентрації 0,4 мг/мл.

Розведений розчин стабільний протягом 24 годин при зберіганні в холодильнику (4 оС).

З мікробіологічної точки зору розведений розчин слід вводити негайно.

Карбоплатин не можна вводити через інфузійні системи, до складу яких входять алюмінієві частини, або через голки, що містять алюміній (може випадати осад).

Набирати розчин з флакона слід безпосередньо перед застосуванням.

Дозволяється лише одноразовий відбір препарату з флакона.

При маніпуляціях з препаратом слід дотримуватись правил роботи з цитостатиками.

 

Побічні реакції.

З боку системи кровотворення і лімфатичної системи.

Мієлосупресія є дозолімітуючим фактором при лікуванні карбоплатином. При монотерапії карбоплатином у максимально переносимих дозах тромбоцитопенія (мінімальна кількість тромбоцитів < 50 × 109/л) спостерігається приблизно у 25% пацієнтів. Кількість тромбоцитів у крові зазвичай знижується до мінімуму через 14-21 день і відновлюється протягом 35 днів після введення препарату.

Пригнічення функції кісткового мозку може бути тяжчим і тривалішим у пацієнтів з порушеннями функції нирок, у хворих, які раніше одержували хіміо- і/або променеву терапію, з поганим загальним станом здоров’я і віком старше 60 років.

У разі монотерапії карбоплатином у рекомендованих дозах з рекомендованою періодичністю введення мієлосупресія зазвичай є оборотною і некумулятивною.

Лейкопенія відзначається приблизно у 14% пацієнтів. Відновлення кількості лейкоцитів зазвичай відбувається дещо повільніше порівняно з тромбоцитами – протягом 42 днів після введення препарату (мінімальна кількість лейкоцитів спостерігається через 14 - 28 днів). Нейтропенія (кількість гранулоцитів < 1 × 109/л) відзначається приблизно у 20% пацієнтів. Анемія з рівнями гемоглобіну < 11 г/дл розвивається у понад 2/3 пацієнтів з нормальними вихідними показниками.

Лікування карбоплатином може бути продовжено лише тоді, коли кількість тромбоцитів становить 100 000 в 1 мкл, а лейкоцитів – 4 000 в 1 мкл. Якщо ж кількість клітин менше цих рівнів, необхідно припинити терапію до відновлення нормальних значень показників (зазвичай через 5 – 6 тижнів). У тяжких випадках може бути необхідною підтримуюча трансфузійна терапія, переливання крові. Щоб уникнути глибокої мієлосупресії, повторні курси лікування карбоплатином  слід проводити не раніше ніж через 4 тижні.

З боку імунної системи.

Як і інші препарати, що містять платину, карбоплатин  може спричиняти алергічні реакції, зокрема еритематозні висипання, свербіж, пропасницю, ангіоедему, анафілактоїдні реакції, у т.ч. бронхоспазм, набряк обличчя. Лікування симптоматичне.

Метаболічні розлади.

Поширені - аномальні результати функціональних печінкових тестів (зазвичай відхилення незначні або середні) відзначаються приблизно у третини пацієнтів з нормальними вихідними показниками. Підвищення рівня лужної фосфатази спостерігається частіше, ніж рівнів АЛТ, АСТ або загального білірубіну. У більшості випадків у процесі терапії відбувається спонтанна регресія відхилень.

 

Непоширені - після терапії карбоплатином може відзначатися зниження рівнів електролітів сироватки крові (натрію, магнію, калію і кальцію), однак ці відхилення не такі значні, щоб спричинити появу клінічних ознак або симптомів.

З боку нервової системи.

Поширені - периферична невропатія розвивається у 4% пацієнтів. У більшості з цих хворих симптоми нейротоксичного ураження обмежуються парестезією і зниженням глибоких сухожильних рефлексів. Частота і тяжкість побічних ефектів вища в осіб літнього віку і пацієнтів, які раніше лікувалися цисплатином. Парестезія, наявна до початку терапії карбоплатином, може посилюватися в процесі лікування карбоплатином.

Можливе порушення смакових відчуттів. Галюцинації, тривоги і страхи.

Поодинокі - транзиторні порушення зору, інколи - транзиторне зниження гостроти зору. Ці порушення зазвичай асоціюються з терапією високими дозами і відзначаються у хворих з порушеннями функції нирок. Можливі галюцинації, тривога і жахи.

З боку органів слуху.

Дуже поширені - субклінічне зниження гостроти слуху в діапазоні високих частот (4000-8000 Гц). Однак клінічні симптоми, переважно шум у вухах, спостерігаються рідко. При лікуванні карбоплатином пацієнтів зі зниженою гостротою слуху внаслідок лікування цисплатином їхній слух може ще погіршитися.

З боку судинної системи.

Геморагічні ускладнення, артеріальна гіпотензія, анафілаксія.

З боку шлунково-кишкового тракту.

Дуже поширені - нудота без блювання. Блювання відзначається більш ніж у половини пацієнтів. Зазначені симптоми зазвичай минають протягом 24 годин після введення карбоплатину. Вони можуть бути послаблені за допомогою антиеметиків. 

Поширені – діарея, запор, біль у животі.

Дерматологічні побічні ефекти.

Алопеція.

З  боку кістково-м’язової  системи і сполучної  тканини.

Астенія.

З боку органа зору.

Можливе порушення зору.

З боку нирок і сечовидільної системи.

Можливе підвищення рівнів сечовини і креатиніну в сироватці крові, а також зниження кліренсу креатиніну, що свідчить про порушення функції нирок. Частота і тяжкість нефротоксичних уражень може бути більшою серед пацієнтів з наявними порушеннями функції нирок. При значних відхиленнях результатів ниркових тестів необхідно знижувати дози або припиняти терапію карбоплатином, провести симптоматичне лікування.

Гіперурикемія спостерігається приблизно у 25% пацієнтів. Для зменшення концентрації сечової кислоти у сироватці крові можна застосовувати алопуринол.

Гемолітико-уремічний синдром. Були зафіксовані випадки гематурії і появи набряків.

Репродуктивна система.

Азооспермія та аменорея.

Інфекції та інвазії.

Можливі інфекційні ускладнення.

Побічні ефекти загального характеру.

Озноб і пропасниця, головний біль.

Місцеві реакції.

У місцях ін’єкцій можуть виникати еритема і біль.

 

Передозування.

При передозуванні можна очікувати тяжке пригнічення функції кісткового мозку, а також порушення функції печінки та нирок.   Терапія - симптоматична і підтримуюча. Специфічний антидот карбоплатину невідомий. Гемотрансфузії та пересадка кісткового мозку можуть допомогти зменшити інтенсивність побічних ефектів з боку системи крові.

 

 

Застосування в період вагітності або годування груддю.

Не застосовують.

 

Діти.

Не застосовують.

 

Особливі заходи безпеки.

Лікування карбоплатином має здійснюватися під наглядом лікаря-онколога в умовах стаціонару за наявності засобів для адекватного моніторингу стану пацієнта.

При маніпуляціях з препаратом слід дотримуватися правил роботи з цитостатиками.

 

Особливості застосування.

Перед введенням карбоплатину і регулярно в процесі терапії необхідно визначати кількість формених елементів крові, виконувати функціональні ниркові і печінкові тести, а також проводити неврологічні обстеження і контроль функції слуху та відповідним чином корегувати дози препарату. 

Мієлосупресивна дія карбоплатину сильно залежить від його ниркового кліренсу. Більш тяжке і тривале пригнічення функції кісткового мозку зазвичай спостерігається у пацієнтів з порушеннями функції нирок, а також у хворих, які одержують супутню терапію нефротоксичними препаратами. Тому перед початком і в процесі лікування карбоплатином необхідно ретельно оцінювати функцію нирок. Звичайно тривалість інтервалів між курсами терапії повинна бути не менше 4 тижнів. При комбінованій терапії карбоплатином та іншими препаратами з мієлосупресивною дією необхідно ретельно підбирати дози і визначати час введення з метою мінімізації адитивних небажаних ефектів. Пацієнти з тяжким пригніченням функції кісткового мозку можуть потребувати трансфузійної терапії.

Премедикація антиеметиками може допомогти зменшити частоту й тяжкість нудоти і блювання, спричинених карбоплатином.

При лікуванні дуже високими дозами карбоплатину відзначалися випадки гепатотоксичних уражень, асоційованих з нефротоксичними ураженнями.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Залежно від індивідуальної чутливості, карбоплатин може порушувати здатність керувати транспортними засобами та механізмами. Тому на період лікування препаратом не рекомендується керувати транспортними засобами та механізмами.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При комбінованій терапії карбоплатином у поєднанні з іншими мієлосупресивними препаратами пригнічення функції кісткового мозку посилюється.

Враховуючи нефротоксичну дію карбоплатину, не рекомендується застосовувати його у поєднанні з аміноглікозидами та іншими нефротоксичними лікарськими засобами.

Карбоплатин не слід призначати одночасно з препаратами, які містять хелатні сполуки, оскільки вони теоретично можуть послаблювати протипухлинну дію карбоплатину. Експериментально встановлено, що карбоплатин діє синергічно з етопозидом і віндесином.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Карбоплатин – протипухлинний засіб, що являє собою неорганічну комплексну сполуку платини. Протипухлинна активність карбоплатину порівнянна з активністю цисплатину щодо широкого спектра пухлин, незалежно від їхньої локалізації. Механізм його протипухлинної дії пов’язаний з пригніченням синтезу нуклеїнових кислот, що призводить до загибелі клітини. Здатність препарату спричиняти регресію первинних пухлин та метастазів пов’язана також з його впливом на імунну систему організму.

 

Дослідження методом лужної елюції ДНК і аналізи зв’язування ДНК продемонстрували якісну подібність механізмів дії карбоплатину і цисплатину. Карбоплатин, як і цисплатин, спричиняє зміни в суперспіральній конформації ДНК, які асоціюються з “ефектом вкорочення ДНК". Також він спричиняє утворення міжниткових і внутрішньониткових зшивок у ДНК.

Фармакокінетика. Концентрації карбоплатину та вільної платини в плазмі крові після внутрішньовенного введення зменшуються  відповідно до двофазної кінетики. Початковий період напіввиведення вільної платини становить приблизно 1-2 години, а термінальний період напіввиведення дорівнює 3-6 годин; загальна платина характеризується подібним початковим періодом напіввиведення, але термінальний період напіввиведення в неї  триваліший (приблизно 24 години). При повторних введеннях дози протягом чотирьох днів поспіль накопичення платини в плазмі не спостерігається. Приблизно 85 % платини в плазмі крові зв’язується з білками протягом 24 годин після введення.

У плазмі крові концентрації платини в складі молекули карбоплатину значно перевищують концентрації вільної платини. Карбоплатин зв’язується з білками плазми крові і повільно виводиться з організму, в основному нирками. 30% від введеної дози виводиться в незміненому вигляді. У пацієнтів з кліренсом креатиніну понад 60 мл/хв приблизно 60 – 80 % застосованої дози виводиться із сечею протягом 12 годин після введення.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

прозорий безбарвний розчин.

 

Несумісність.

Не змішувати в одній ємності з іншими препаратами.

 

Термін придатності. 2 роки.

 

Умови зберігання.

Зберігати у захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі від 15 до 25 °С. Не заморожувати.

 

Упаковка.

Концентрат для приготування розчину для інфузій 10 мг/мл у флаконах по 5, 15, 45, 60, 100 мл. По 1 флакону в картонній упаковці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник. медак ГмбХ.

 

Місцезнаходження.